Без слёз

Уркварт Ройхо
Предназначено было наверное,
чёрный ангел взмахнул крылом,
мы опять нагрешили много
и опять всё накрыло злом.
Оплевали святую память,
а из схронов попёрла гниль,
разрастается плесенью ненависть,
вылезая из старых могил.
По указке чужой делят,
мой народ на своих и врагов,
по обломкам забытой славы,
снова топот чужих сапогов.
Нас продали и разделили,
моя Родина умерла
и страною иуд станет,
в ней идёт между братьев война.
Каждый третий здесь будет Каин,
за стеною продажных слов,
не увидим мы больше братства,
по задумке чужих мозгов.
Правдой жизнь уже больше не мерить
и под чёрного льда затвор,
наш уходит счастливый берег
и всплывает пеной позор.
Здесь мешками чужого богатства,
из подачек новых господ,
разжигает холуйство продажное,
безрассудно кровавый раздор.
На просторе войны безумной
каждый третий теперь палач,
точит нож на чужую шею
и не трогает жертвы плачь.
Ведь слезам перестали верить,
сострадание можно забыть,
под огнём с небес умирает,
городов родных мирный быт.
По руинам, пожарищ зарницами
фронтовая идёт полоса
и по обе стороны правду,
уровняет лишь смерти черта.


Попередньо зазначено було,
чорний ангел змахнув крилом,
нагрішили  ми знов забагато,
знову все накриває злом.
Обплювали священну памьять,
а із схронів поперла гниль,
розростаєтся пліснява ненависть,
вилізаючи з давніх могил.
На своїх з ворогами ділять
мій народ по вказівці чужій,
та уламками давньої слави,
знову тупіт чужинських чобіт.
Нас продали та розділили,
Батьківщина померла моя,
і країною юд стане,
між братами бо йде в ній війна.
Кожний третій тут буде Каїн,
за стіною запроданих слів,
не побачимо більше братерства,
з розрахунку сторонніх мізків.
Вже життя нам не міряти  правдою,
без воріття під чорні льода,
наш зникає щасливий берег,
та спливає піною ганьба.
І оклунками скарбу чужого,
від покидьків нових хозяїв,
розпаля посіпацтво запродане,
нам криваво потворний розрив.
На теренах війни безумної,
кожний третій тепер буде кат,
гострить ніж до чужої шиї,
не торка його жертви плач.
Від тепер не ймемо в сльози віри
і про чуйність можна забуть,
під вогнем з небес помирає,
рідних міст наших мирний побут.
По руїнам пожеж загравами,
в далечінь фронту смуга втіка,
по обидві сторони правду,
в порівнянні смерть розкресля.

08.03.2015 г.