Вклонявся вітер з радістю долинам!
Несучи спів небес Творця,
І тихо нахилилася калина,
Немов віталася із ним вона
Ой ти калино з цвітом білим,
Чарує око чистота твоя,
І я бажаю бути з серцем вірним,
Милістю наповнитись Христа
Я Українка,співають пісню гори,
Несе відлуння всі слова.
Чистотою наповнившись калини
Схиляюсь я у ніг Христа
Та чистота прийшла від Бога.
Голгофою омив Він шлях у небеса,
І вітер стелиться в долинах,
Де гір Карпатських рідна сторона
Я Українка!Мовою своєю
Прославлю подвиг з радістю Христа,
А вітер понесе з хвалою,
Щоби любов’ю Бога сяяла земля!