За крок до зими

;              За крок до зими

Вже скроні нам пізня пора побілила,
Дорогами вкрите обличчя твоє.
А доля невпинно несе на вітрилах
І вічність тривогу у серці снує.
  Злітають на землю роки наче листя,
  І сонце за обрій сіда променисте,
  А серце мов птаха тріпоче крильми
  За крок до зими, за крок до зими.

Хоч треба дивитися правді у вічі,
Бо скінчиться наше життя тут колись,
Але не впадай ти від цього у відчай
А краще в молитві до Бога звернись.
  До Нього веде лише стежка єдина,
  У світ Бог послав нам Спасителя – Сина.
  Себе Він у жертву віддав на віки
  За наші гріхи, за наші гріхи.

Він наше життя і Він наша дорога,
Він дав нам оселі в Святих Небесах.
А серед людей не буває нікого
Хто б міг без гріха подолати весь шлях.
  Хай роки летять наче птахи у вирій,
  Та з Богом ми будемо завжди щасливі.
  І райдуга в небі нагадує знов
  Господню любов, Господню любов.