Янгол смертi

Соломия Галицкая
ЯНГОЛ СМЕРТІ

Ранньою холодною зимою,
Коли грудень снігом замітав,
Йшов жебрак дорогою прямою,
Дивний посох у руках тримав,
Ніс стару бандуру за спиною,
До столиці тихою ходою,
Босими ногами крокував.

Вранці місто сіре та похмуре,
Голос надзвичайний пробудив.
Відігнавши смуток і зажуру,
Мов струмок весняний забринів.
Під веселу музику бандури,
Огорнувши чарами Амура,
Він серця та душі полонив.

Він співав про неньку Україну,
Та безкраї простори її,
Краєвидів писані картини,
Та народні лагідні пісні,
Про співочу мову солов’їну,
Про велику націю єдину,
Та її могутність на землі.

Вмів жебрак піснями чарувати.
Задурманив розум баламут.
Відгукнулась пісня у Карпатах,
Тихо відлунала звід усюд,
Надили серця магічні такти,
Став пісняр до себе закликати,
Біг бездумно на акорди люд.

Вмить майдан юрба заполонила,
Щоб відчути смак солодких слів.
Раптом він злетів, немов на крилах,
Злий вогонь в очах його горів,
Та бандури струни заревіли,
У піснях ненависть закипіла,
А народ в екстазі ціпенів.

В їх серця він лив гірку отруту,
Спонукав людей на смертний гріх,
Сіяв зерня заздрощі та смути,
Закликав і старших, і малих,
Знищити Росію, розітнути,
Славу своїй нації здобути,
Бо вона є вища за усіх.

А юрба від захвату горлала,
Рідний брат їм ненависний став,
Славолюбство очі застилало,
“Люди, схаменіться!”,- хтось кричав,
Та вона на крики не зважала,
Пісняра, як Бога величала,
А жебрак їх волю підкоряв.

І повстали бідні та багаті!
Молоді, похилі та малі!
Щоб братів-слов’ян роздерти в шмаття,
Розтоптати зорі на Кремлі.
Смерть несли, ненависть та прокляття.
А жебрак читав своє закляття,
Сіяв ворожнечу на землі.

Раптом покотився грім небесний,
Землетрус столицю сколихнув,
Взяв жебрак свій посох довжелезний,
Його в землю, наче спис метнув.
Вмить земля холодна та промерзла,
Свої пекла вогняні розверзла,
І народ в безодні потонув...

Вкрила землю біла скатертина,
Та від зла очистила її.
А під ранок, стихла хуртовина,
Вкрили землю квіти запашні.
Посміхнулась сонцю Україна,
Полилася пісня солов’їна,
Та ЛЮБОВ ступала по землі!


СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА
(березень 2015)