Мене не колише де ти був всю ніч,
І з ким ти знову прокинешся зранку.
Вся наша доля була зіткана із протиріч -
"За мудаків!" я вип`ю з подругою ще одну склянку.
Мене не колише де ти ходиш до рання,
Забуваєшся джином чи зеландським нуар,
А пам`ятаєш? Колись ми разом стрічали світання,
А зараз лиш дім, робота, дім, одинокий ліхтар.
Мене не колише ким ти дихаєш now,
Чи ти досі один, чи далі граєш у WOW,
Глибше, ніж кокс, себе в мої вени ввігнав,
Підсадив на грубість і ту трикляту любов.
Мене не колише кого ти зранку цілуєш,
Чи тиняєшся сам по собі до пізньої ночі.
Скажи, а її, як і мене, ти теж не цінуєш?
А мене бачиш, як дивишся в її глибокі очі?
Мене не колише, що не до тебе спішу,
Що не твого смс я чекаю, як манни,
О Боже, я знову брешУ! Сама собі я брешУ!
Як забути тебе і здихатись цієї омани?
26/01/15