Ти ніколи не знатимеш, коли буде кінець чергової історії,
Ну хіба-що у фільмі чи якомусь серіалі на телеканалі.
Твоє життя - це інерційний рух по кривій траєкторії
Де сюжет розгортається десь на старому вокзалі.
І той потяг подій нерішуче гальмує на колії,
Машиніст з тебе вийшов ніякий, та й хто в цьому винний?
Ти застряг в неіснуючім світі казок й меланхолії.
Світ реальних речей більш жорстокий і час в нім невпинний.
Що по собі залишиш? - Відкинь забобони до дідька.
Ти ж бо знаєш не гірше за інших, як важко втрачати.
Хтось на тебе чекає, й це зовсім не твоя зупинка,
Пам'ятай, що ніколи не пізно з нуля починати.