14 жовтня У класі дев’ятому
Вчителька розповідає хлоп’ятам:
- Покрова – наше свято! А наші герої -
Бандера, Шухевич! А зараз ми строєм
На шкільний майданчик підемо стрибати
Щоб в день УПА москалів налякати.
«Смерть ворогам!» - усім треба волати!
А хто не москаль – повинен скакати!
І пам’ятайте: хто б що не накоїв –
Все зійде з рук, бо – Слава героям!
І тут один з хлопців схотів поспитати:
А що за герої? За що славу гукати?
А вчитель на це: – Заборонена тема!
Рот свій закрий, бо будуть проблеми!
І ось повертався хлопчина додому,
Та діда побачив – звернувся к старому:
Розкажи, як наводив Бандера порядок?
Подейкують люди, що жив ти з ним рядом.
- Ну, жити з ним поряд я не збирався,
Та довелось – у тюрмі з ним стикався.
Давно це було. Ще до війни -.
Дід прикрив очі – мов поринув у сни.
- Сидів я тоді у польській в’язниці
В’язні лежали собі на полицях.
І був там Стефанко, на прізвисько «Баба»
В півнячим кутку він сидів, немов жаба
Там поряд із ним відерко стояло –
Туди, як приспічить, ми завжди і ссяли.
І таке інше. А Стефанко надвір
Відерко виносив і там його мив.
Якщо ж хтось зригнув чи якийсь безпорядок,
Стефанкове діло – навести порядок.
Тож, якщо треба помити «біде»,
То Бандера прийде – він лад наведе!
- А розповіси, як героєм він став?
- Та вже іншим разом, - сусіда сказав.