ВІТЕР І СПИНИ
Дерева стоять без зброї
Занепокоєно голі
А вітер на їхніх спинах
Викреслює без упину
Свої письмена
І Приносить
Солодкий запах полину.
І постать їхня сталева
У місті старого Лева
Гілками пронизує осінь.
___________________________________________________
Елліни давні любили кольОри
Глибокі й насичені, як Чорне море.
Овіював вітер їх гордії спини,
Усюди лунало: «Слава Афінам!»
Були ще століття до римських курсивів
Й у раю безтурботнім між арфи мотивів
По волі Еола, не знаючи втоми,
Сколихував вітер ошатні хітони..
Але й Еллада велична канула в Літу,
А дикі нестримні мусони і досі
Літають сьогодні світом.