***

Осінь ламає хребти,
скидає одяг та відкриває
карти свої десь в листопаді.
У неї – чотири тузи та сімка.
Тобі в цій азартній грі вже
не пити за перемогу
і, якщо ти потонеш, знай –
підніматися з дна важко,
проте, дістатись туди найлегше.
Відштовхнись.
Дихай.
Нехай біль підступає до скронь.
Мовчи та змахни сіль з очей.
Знай, що збирати одяг
поснувших величних дерев – можна;
ховати у темінь книг – теж.
Та палити його – ні.

Пори року – синонім до слова «гра»,
тільки в виграші завжди не ті
витягають з комірок карти
і сміються обманутим в слід.
Ти. Вирішуй, коли залягти на дно
чи скинути карти до долу.
Ти. Знай – що дно це, хоч якась, та опора.

Сьогодні поснулі дерева – то ми.
Сьогодні осінь з зимою на брудершафт.
На контрактовій площі листопад
вже чатує на грудень. Контракти підписано.
Кров підсихає на порізах долонь.
Спи до весни.

Вже павутинкою льоду вкрилась вода.
Сірий колір превалює над небом.
А ти спи.