***

Ди Мэй
Верни мене, вертайся й повертай
Все те, що було між рядками.
Злітай зі мною знов за край,
Де обмінювались щоночі снами.

Пробач мене, пробачся й пробачай
Все незроблене та несказАнне.
Знаєш, я перейшла на несолодкий чай,
Кава й шоколад на смак як тіло бездиханне.

Сумуй за мною, досумовуй і скучай
За тим, що було так трагікокомічно.
Пам`ятаєш? Зачинена дорога в рай,
Дві дороги стикаються непересічно.

Біжи від мене, приходь та не зважай
На протяг - усе відчинено, самотньо-людно.
Хтось ще восени зібрав чужий врожай,
Відплило червоно-чорне біле судно.

Пробач мене, йди геть й картай
Лише мене за легковажно вчинені діяння.
Не дочекавшись з півдня теплих стай,
Неоцінені лишились старанні старання.

25/III/15