Я проти нашого разбрату

Коломоец Людмила Ивановна
Скажу:  -Привiт! Росiйський брате.
Хай лихоманка тих трясе,
Хто  за скарби свої  заклятi
Вiйну в наш свiтлий дiм несе.
Коли  Донбас  став «москалями»?
Ми ж всi  украiнцi  були?
I  захiдни,  i схiднi  мами
Коханням до дiток цвiли.
Тепер помiж братами прiрва,
И сльози, сум -до забуття.
Вiд вибухiв -на вирвi вирва...
Що нищать долi... i життя…

Хто ж так придумав   вам, що ката,
Що нас жорстоко убивав
Вам треба пiдмiнить  на брата?
I щоб народ так бiдував.
Сумуe Мати - Украiна
Чорнiють  хат залишки, стiн…
Еднатись треба, щоб краiна
Могла піднятись iз руiн!