Той янгол з дивними очима,
Стоїть у тебе за плечима...
До неба здійняті крила,
Душа горить,згорить до тла.
Ти смутком поїш свою душу,
Тож я любити тебе мушу.
Та ні не мушу,я кохаю,
Тебе я в серці зберігаю.
У пам'яті,у згадці,в лірі,
Стривожені,гарячі звірі.
У посмішці,в моїй надії,
Летять за спогадами мрії.
Той янгол з дивними очима,
Стоїть у тебе за плечима.
Оберігає та мовчить,
Тож ти шепочеш,тихо,цить.
Затихла,змовкла,затужила,
Сон наш коханням зворушила.
Тобою вірно дорожила,
Ти не кохав,я розлюбила.
Той янгол з дивними очима,
Стоїть і нині за плечима...
Той янгол з дивними очима.
(Понкратова.О.В.)