Я зкам"яніла...мов сомнамбула,
Неначе в сні іду по цьому світі...
Немає суму й радості нема,
Байдуже - дощ іде чи сонце світить...
Немає почуттів... нема бажань...
Несусь, як та пилинка, в круговерті...
Що є життя? - То лиш тоненька грань,
Хвилинка - від народження до смерті...
Спустошена до крапельки...до дна...
Не відчуваю біль...потреб не маю...
Поміж людей пливу кудись одна...
Ну, а куди? - сама того не знаю...
Вже душу не зворушують слова...
Байдуже - "завтра" - буде чи не буде...
Цікаво: я жива? ...чи - не жива?
Чи ще живу я в цьому світі, Люди???