Поетичний переклад з Дмитра ЕКС-ПРОМТу "Отпусти меня грусть..."
Темна ніч несе печаль, біль розлуки,
Аж повітря для грудей не знайти.
Та з безсилля виснуть ватою руки,
Відпусти ж мене, журба, відпусти ...
Розійшлися так безглуздо, банально -
Біль образи від жорстокості слів...
Хто ж намислив вчинок той тривіальний,
Що раптово нам любов отруїв?
Новий день не принесе нам розгадку,
Вже забув твої дзвінки телефон.
Тільки пам;ять поверта до початку...
Та невже це був між нами лиш сон?
Може, варто все простити й вернутись
В ті світанки, де немає сльози,
Де від щастя ми могли задихнутись,
Де ніщо не віщувало грози?..
Може, варто залишити розлади,
Почуттями відродитися знов?
Стане зустріч нам з тобою відрадой,
І повернеться колишня любов...