Весняний дощ крiзь дрiбне сито
Просiяв небо, зорi, хмари,
А квiтень вабить сонцем лiто,
Що у землi далекiй марить.
Птахи iз вирiю вертають,
Iх квiтень учить промовляти
До серця кожного. Як мати,
Гнiздечка гiлки колихають,
I ранок нiжними вустами
Перецiлуе квiти зрання…
До нас любов приходить снами
У квiтнi, мiсяцi кохання…