Стигла рожевість весняного міста
У надрах ховає пісні гітариста.
Я хОджу тим містом,
Цілуючи стіни
Старих амфітеатрів,
Церков старовинних.
Ці стіни ховають в собі таємниці:
В них сховані діви були блідолиці,
Над ними сходИло й заходило сонце…
Так само як зараз розплавлений стронцій
В людей на щоках розпускає веснянки.
Я чую весну
І солодкі світанки.
Я йду на ту гру…
На гру гітариста
В рожевій весняності давнього міста.
8.04.2015