Остановитесь, люди!
Замолчите!
И не стреляйте, не бомбите.
Остановитесь, люди,
Ради Бога!
Ну, погодите же немного.
Неужто не боитесь ранить
Своих детей и свою память?
Неужто вы смогли забыть?
И веру в мир смогли убить?
Постойте, люди!
Помолчите.
Прошу, пожалуйста, не врите.
Не врите нам, себе, другим.
И дорожите ж дорогим…
І найдорожчим.
Дітьми й життям, не всяким прочим.
Живіть! Любіте і гуляйте,
Благаю, тільки не вбивайте.
О, люди, тільки не вбивайте.
Себе, свій дім, людей кохайте.
Ми-браття! Просто зрозумійте.
Мене почуйте і покиньте
Свої місця військових дій.
Чи ти злодій? Чи ти крадій?
Чи, може, вбивця ти
Чи кат?
То поклади же автомат
На землю, що травою заросте.
Це все пусте…і не пусте.
Хіба важливо хто і як
Солодкий називає смак?
И разве кто-то из нас враг?
Лишь потому, що інший флаг?
Постойте люди! Помолчите…
Оружье наземь положите.
Ідіть додому, обіймите
Всіх рідних і дітей, і мати.
Ви ж браття, нащо воювати?
Люди, стійте!
Помовчимо…