Біжить вода життя-ріки
І дні спішать як бистрі коні,
Як хмари вдаль, пливуть роки,
Вже й сивина лягла на скроні.
І часто ніколи спочить,
В турботах зранку до смеркання,
Не зупинитись хоч на мить
І кожен день немов останній.
Чим далі, швидше плине час,
Та все ж, не варто сумувати,
Бо головне в житті для нас,
Уміти час цей цінувати.