Мої думки торкались неба
Душа виходила за грати
Себе, загубленого в світі
Я став у відчаї шукати
Дививсь крізь зорі у безодню
Шукав в подіях сутність Бога
Здавалось, що безмежність поруч
Та де ж до неї є дорога?
Де той місток між тим що маю
І тим, що втратив я навіки
Чому мій Янгол не заплаче
Мені закриючи повіки ?
Питань багато - суті крихти
Життя в картинах долі тліє
Я щастя буду знов шукати
Допоки тіло не зомліє...