Маки i волошки в полi розквiтали.
На життя тi квiти своi думи мали:
Щоб у небi чистiм хмари пролiтали,
А не гвинтокрили ворогiв збивали.
А на полi житнiм - колоски дозрiли,
Щоби з Градiв пострiлом iх не розбомбили.
У лicах лиш бiлки та зайцi стрибали,
А пiд деревАми мертвi не лежали...
Трупи тих,що долю iнших захищали,
Та в бою поранень смертельних зазнали.
Хай щастить вам,дiти,тож живiть,радiйте,
Як у полi квiти - лиш про свiтле мрiйте.
На добро молитву Отче Наш читайте
Горя й болю в серцi молодiм не майте.
/2015р./