Украинская поэтесса
Весна смеялась: - Соберись! Пора!
За Черным Шляхом, за Великим Лугом -
смотрю: мой прадед и пра-пра, пра-пра –
идут за временем, как за жертовным плугом.
За полем поле,.. поле, поле,.. даль.
За Черным Шляхом, за Великим Лугом,
они уже в тумане – как туман –
идут за временем, как за жертовным плугом.
Как тяжело ступает Вечность в даль –
За Черным Шляхом, за Великим Лугом.
Пока свободна, своенравна, молода –
ужель и я пойду за этим острым плугом?!
И что вспашу? Какой увижу даль?
За Черным Шляхом, за Великим Лугом.
Ужель и я уже в тумане – как туман –
иду за временем, как за жертовным плугом?..
Апрель, 2015 г.
оригінал
І засміялась провесінь: - Пора! –
За Чорним Шляхом, за Великим Лугом –
дивлюсь: мій прадід і пра-пра, пра-пра –
усі ідуть за часом, як за плугом.
За ланом лан, за ланом лан і лан,
за Чорним Шляхом, за Великим Лугом,
вони уже в тумані – як туман -
усі вже йдуть за часом, як за плугом.
Яка важка у вічності хода! –
за Чорним Шляхом, за Великим Лугом.
Така свавільна, вільна, молода –
невже і я іду вже, як за плугом?!
І що зорю? Який засію лан?
За Чорним Шляхом, за Великим Лугом.
Невже і я в тумані – як туман –
і я йду вже за часом, як за плугом?..