051
Але як прийшов десятий свiтлоподательний світанок,
052
Г'еката зустріла її, полярні сяйва на руках несучі
053
І тоді посланні їй ізмолвіла, казала їй:
054
Владичная Деметро, своєчаснa, благодатна
055
Хто ж з божеств небесних або смертних чоловіків
056
Викрав Перфсефону та й пробив твою предружну гнівом душу?
057
Гласу ж чула я її, але не уздріла я очима,
058
Хто то був, але скажу тобі я борзо безпомилкове все
059
Так бойком прорекла Г'еката. Їй не відповіла же словом -
060
Реї благовласої дщерь - але втекла свійськи
061
Швидко разом з нею, сяйва на руках несучі.