Скажи мені хто вона?
Що вкрала тебе у мене
Скажи мені хто вона?
Що зводить тебе з розуму
Я заберу її подих, погляд і дотик
І подарую тобі
Скажи мені, хто я після цього?
Убивця? Ні, божевільна
Що серце ладна вирвати з грудей
Й тобі віддати
Хіба приймеш ти мою жертву?
Ні, ти мовчки витреш мої сльози
Й підеш оплакувати її.
Ти засуди мене до смерті
За ті поступки що їх ще не зробила
Убий мене байдужістю своєю
І не дивись на мене більш ніколи
О, як в середині щось колить
Як яблуко зогниле, десь в мені
Зачаїлась злоба...на неї
За те що має змогу тепло твоє
На собі відчувати
За те що руки твої, очі
Щоранку може цілувати
За те що поряд...
Як я ненавиджу себе
За те що я слабка і квола
За те що я живу тобою, мій янгол смерті
Навколо лиш вода і краплі крові
І гостре лезо у руці лежить
Вода шумить, заглушує думки
Холодне чорне покривало
Закрило очі
Вже серце моє не тремтить
Вже не болить...
Зб. Бите скло