по-марсiанському

Ганна Осадко
Жити за містом,
Жити без змісту
Ладно
Лагідно
Будити тебе уранці
Не на роботу, а тому що ску-чи-ла.
Чорна  бджола
летить на пошуки квітів і бачить світ кольоровим,
всі ці маківки, і ромашки, всі ці волошки… ще трошки –
а додому вертається світом ахроматичним
бо економ-режим,
бо лежим
поміж жита вусатого, залоскоченого,
бо хочемо
говорити все менше,
все більше любити,
дереворити
наших долонь відпечаталися на спинах:
сина, і доньку, і ще сина, а тоді ще –
пече
сонце по-марсіанському
в наших
таких прозорих,
таких наступних життях…