Запов1т

Галина Мокряк
Прощайте діточки рідненьки,
Прощайте внуки дорогі,
Прощай доля моя єдина,
Я дякую тобі за дочку і сина.
Прощайте любії брати,
Прощайте дві рідні сестри,
Прощайте люди і село,
Як з вами добре жить було.
Прощайте всі племінники мої,
Я дуже вас любила,
Почую сміх ваш у дворі,
І в хату двері вже відкрила.
Прощайте друзі і сусіди,
Я не держу на вас обіди.
Я з вами мирно прожила,
Ділила радощі і біди.
Прощайте ріднії сваточки,
Прощайте ваші сини й дочки,
Прощайте вся ваша родина,
А я іду від вас,
Бо вже прийшла моя година.
Прощай подвір'ячко моє,
Прощай рідненька хата,
В тобі щаслива я жила
І всім була багата.
Прощавай сонечко тепленьке,
Прощавай небо голубе,
Прощайте зорі і місяць,
Більш не побачу я тебе.
В могилу зіронька не впаде
І сонечко не припиче,
Можливо раньою весною
Вода холодна затече.
Прийдіть і проведіть мене
По дорозі цій широкий,
А я йду вже за село,
Туди, де крепкий сон
І вічний спокій.