П'ятдесят років вже минуло
І в ті роки далекі,
Загорілись на серцях
Вогники маленькі.
І пам'ятаю я той час,
І згадувати мушу,
Бо віддав ти все тепло
В мою юнну душу.
А коли за руки взяв
І сказав: кохаю,
Щасливішої хвилини
Я в житті не знаю.
Пронесли ми ту любов
Всі роки далекі,
Принесли нам трьох діток
Щасливі лелекі.
І звивали ми гніздо,
Видно із далечка,
І не втримавсь наш синок,
Випав із гніздечка.
Вже й онуки поросли
Здорові, красиві.
Молим Бога ми у двох,
Щоб всі були щасливі.
За п'ятдесят прожити вам
У щасливім шлюбі,
Щоб ми могли радіти із небес
Наші діти любі.
А ми з тобою постаріли
І похилились, як на вербі гілля,
А все ж таки дочекались
Золоте весилля!