І зустрів козак дівчину
Біля річки-броду
Очі чорні, коса довга,
Набирала воду.
Не дивись ти так на мене,
Любий мій козаче,
Тобі ще йти до війська,
Моє серце плаче.
А я дивлюся на тебе,
Бо тебе кохаю,
Я піду і повернуся
Із чужого краю.
І повірила дівчина
Молодому казакові
І лишилась одинока,
Як берізка в полі.
А тепер вона чека,
Чека без зупину,
Пригортаючи до серця
Маленьку дитину.
Ой, піду я у долину,
Там цвіте калина,
Іде мій уже коханий,
А з ним і дружина.
Заплакали чорні очі
І коса змарніла,
А ти даже не спитав,
Чия це дитина.
І одержав мій синочку
До війська листівку,
Не веди мені так рано
Невістку в долівку.
Як відслужишь, то прийдешь,
Будемо чекати,
Твоя люба дівчина
І рідненька мати.
Ой, піду я у долину,
Там цвіте калина,
Там чекає мого синочка
Кохана дівчина.