Лина Костенко (р.1930)
* * *
Труханов остров. Лёд, реку сковавший.
Широкий Днепр, дрейфующий весной.
Ребячий спорт – кто перепрыгнет дальше
по льдинам. И боязни – никакой.
Да что там страх! То было нам театром.
Бледнел, на берегу толпясь, народ.
Пора веселья – между льдом и катером,
когда вот-вот начнётся ледоход.
Опасность, что отыграна, как гаммы!
Ну чем не фигуристы мы на льду?
И голос мамы, дальний голос мамы.
И мой – беспечный, звонкий: – Да иду!..
12. III. 1998
(перевод с украинского –
Валентина Варнавская)
Ліна Костенко (нар.1930)
* * *
Труханів острів. Крига, крига, крига.
Напровесні дрейфуючий Дніпро.
Дитячий спорт – хто далі переплигне
по тих крижинах. І ні думки про
якийсь там страх. Це нам було театром.
Який глядач, поглянувши, не зблід?
Веселий час – між кригою і катером,
коли вже рушив непорушний лід.
0 небезпека, програна, як гами!
Чим не фіґурні танці на льоду?
I голос мами, тоскний голос мами.
І мій дзвінкий, розхристаний: – Та йду!..
12. III. 1998