Ревуть гармати в мотивах лиха
Руйнують мрії, калічать долі
Вмирають люди, які як птиці
Бажають жити завжди на волі
Їх гнізда-хати - згорають, тліють
В кайданах болі в них крила-руки
І душі плачуть, коли над тілом
Кружляють в зграях голодні круки
Цей світ безглуздий, то біль, то зрада
Тут в ріках крові спливають роки
І знов проходять нові покоління
Смертельних воєн сумні уроки
Не вчить їх доля , знов плачуть діти
Їм Сонце світло своє не дарить
Солдат в окопі , як його предки
Про Перемогу для себе марить
Нема тут правди, та вряд чи й буде
Як тіло гине - душа страждає
Яка різниця де зло шукати
Коли тут навіть - добро вбиває...