Світить сонце, яскраво і тепло,
Настають довгі кольорові дні.
Радіти, усміхатися треба
Ніжним обіймам матінки весни.
Земля вкривається травою,
В гаях вже дико бджоли гудуть,
Нехай жива пісня л'ється нам з тобою,
Діти в кольорових вишинках ідуть.
Всміхаючись сонцю, маленька дівчина
Йде рано вранці до школи.
На вишиванці барвиста картина -
Квітучий сад та українські простори.
Всміхаючись сонцю, весела дівчина
Спішить своїм вбранням похизуватись.
Вона не розумліє, бо мала дитина,
Що земля навколо неї може зруйнуватись.
Всміхаючись сонцю, мрійлива дитина,
Чия душа іще дзеркально чиста
Йде до школи в вишиванці,
А на шеї червоне намисто.
Подивившись на небо, де нема ні хмаринки
Вона бачить світло-сині простори.
Нехай небо ніколи не пророне сльозинки
Від болю, а лише із-за негоди!
Нехай дівчина в вишиванці
Не знає, що таке війна.
І прокидаючись рано вранці,
Вона скаже:" В країні настала весна!"