Мене не чіпати, бо я вже вмираю
Дивлюся за хмару і хвилю міняю
По білому килиму чітко ступаю
Бо помилитись - життя вже втрачаю
Від неба-до неба дзвоню у дзвіночок
А там з-поза хмар тихо зорі шепочуть
Скоріше минай тих людей що турбують
І не озирайся, морози лютують.
Я спати довічно без тебе не зможу
І мучать ночами твої мене очі
До сліз ще далеко
Бо сильно, бо можу
Я зуби стиснувши до гріз заклопочу.