Мудріший був поет Тарас Шевченко,
В своїй душі утримував він дар,
Віршів своїх торкався так легенько,
Та навіть книгу написав"Кобзар".
Малий Тарас утратив рідних рано,
Життя у хлопця було не легке,
Та мабуть ціх проблем здавалось мало,
Щоб зробити це життя тяжке.
Він став поетом,
Всіми був відомий,
Пройшов він горе,
З біллю був знайомий.
У наші дні вчимо його ми вірші,
І відчуваєм ми пекучий біль,
Дитинства того,що торкнувся ближче,
Життя то рана,сльози-біла сіль..!