Чи знаєш ти той край, де проліском з-під снігу
Іде до нас весна, несе землі тепло.
Чи знаєш ти той край, де пахне свіжим хлібом
На полі і в степах, і теплим молоком.
Де ластівки гніздо повисло над порогом
І співом солов'я наповнене життя.
Де матінка встеля на Троїцю підлогу
Любистком й чебрецем - духм'яним забуттям.
Чи знаєш ти той край, де ранньою росою
Нам сонечко з небес всміхнеться в кришталю,
Де матінка Земля, мов вкрита пеленою,
Проснеться на зорі, як пташечка в гаю.
Той дивний рідний край, де жайворонка пісня
Проллється до небес, як промінь по весні.
Там часточка душі собі не знайде місця
Її лишила я навіки в тій землі.
А зараз в тім краю війна... і не спокійно
Мені за земляків, за степ, поля, лани...
Так хочеться, щоб там світило сонце мирне,
Лунав дитячий сміх та радісні пісні.