Країно розбитих вікон,
сердець замерзлих,
кривих дзеркал,
завішаних чорним крепом,
вар'ятко боса,
боснійським степом,
не розіпнути ірландську осінь,
що огорнула тебе вельоном...
Ні гопаками, ні стусанами,
ні сивим болем, ні шумом білим,
не розбудити тебе заснулу
в середньовічних твоїх сінях...