Сонет 1

Катрина Вирш
Слова її, мов мед, солодкі,
Яскрава усмішка палає.
Як завжди за багато років,
Мене зі школи зустрічає.

Бува колись посварить сильно,
Поскаржиться і покричить,
Я визнаю свою провину,
Вона відразу все простить.

Як хвилюватись спонукаю,
Не знає спокій де знайти,
Але ми часто забуваєм,
Що треба маму берегти.

Тому хочу сказати: "Мамо!
Кохаю я тебе без тями.

2014