Вирішив якось Микола:
"Хочу одружитись!
Треба мені до дівчат
Добре придивитись!"
В думках по селу пройшовся,
Є дівчат багато,
Треба вибрати таку,
Щоб не прогадати.
Ота горда та пихата,
А ота брехлива.
Мені треба роботящу,
Та ще і вродливу.
Приходить він до Одарки
В двері тихо стука:
"Відкрий - каже - діло є",
Та вона не слуха.
Виглянула у вікно,
Йому відповіла:
"Та не можу я відкрити,
Є багато діла."
"Що ж ти робиш - він питає,
Що там витворяєш,
Шию, мию, купаюся,
Якщо вже питаєш."
Шиє, миє, купається -
Оце роботяща...
Візьму її за дружину,
Не хочу ледащу.
Ну все... Хлопець одружився,
Спокій буде в хаті,
Взяв Одарку за дружину,
Будуть газдувати.
Ходить хлопець на роботу,
Гроші заробляє...
Приходить він вимучений,
Одарка чекає.
"Та що таке, де вечеря?-
Чоловік питає -
Цілий день сидиш у хаті,
Вечері немає...
Та колись же ти робила
Зразу три роботи,
Шила, мила, купалася...
Ще й мала охоту.
А тепер ти сидиш дома
І таке ледащо,
Якби знав, то не женився б
На тобі нізащо..."
"Та я ж тебе чоловіче
Тоді обдурила,
Я шию мила, купалася -
Ось що я робила!.."