Травень 2015 року ,перша річниця військових втрат на Донбасі .
Бабця ,бабця ,не плач ,
Ось він татко ,
Він живий ,
Бо світлина нова .
Ні , мій любий ,
Маленький внучатко ,
Це світлина ,
А татка нема .
Сонце світить ,
Чому так волого ?
Сльози ,сльози ...
Бо татка нема ?
Не плач бабцю ,
Повернеться татко ,
Скоро вже закінчиться війна .
Домовина у квітах ,
Вінки на порозі ,
Малий хлопчик не вірить ,
Що вже татка нема ...
Він чекає ,
А татко його у дорозі ,
В інший світ ,
Там де сина нема.
Мальчик 3-х лет : “Бабця, бабця, не плач! Вот он - папка, поцелуй папку!” - тычет он пальчиком в фотографии погибшего отца.