Як не давили волю,
Як не вбивали мене,
Скільки не ранили аж до болю,
Я чекала поки мине..
Я чекала твоєї любові..
Я досі чекаю тебе.
Ти не чуєш ні слова,
Ти гордий доволі…
Не зрозуміла тобі моя мова,
Але птаха кохання не зможе в неволі..
Дозволь бути поруч,
Свої простягни на зустріч долоні…
Я не можу болю свого передати,
Я не можу так жити немов у полоні
Дозволь любові залишатись з нами живою.
Пригорни до серця, я хочу тебе обійняти…
Твоєю дружиною стати,
З тобою бути навік, кохання наше разом плекати.
Поцілунком втамуй мій біль
Не дай мені душу у яму сховати.