Едемський сад

Валентина Попелюшка
Коли я засинаю на плечі
Злітаються щасливі херувими,
І сонячно стає мені вночі,
Співаю колискову разом з ними
І засинаю на твоїм плечі.

Коли я на плечі твоєму сплю,
Як зіронька десь високо на хмарі,
І в снах я пам’ятаю, що люблю
Тебе. Тобою дихаю і марю,
Коли я на плечі твоєму сплю.

Коли я відриваюсь від плеча,
Щоб ти розправив снам своїм вітрила
І мандри в інші виміри почав,
Та не забув, про що я говорила,
Торкаюсь ніжно подихом плеча.

Коли я повертаюся назад
Зі світу снів до повсякдення знову,
Оберігаю наш Едемський Сад,
Де ангели співають колискову
І де в тобі-в мені – немає вад…

Як жаль, що люди втратили той сад…