***
Доборолись мы, докричались так,
что весь мир оглушил наш крик!
Украина моя, ты жила ль без драк,
независимой хоть на миг:
от цепей вольной воли, вожжей тугих,
от ударов копыт лихих,
от торговцев заморских, неразберих,
и продажных детей своих?!
Популяция! Нация! Массы!
И вчера, и сегодня, все дни
украинского пекла гримасы
обжигали меня. Сожгли!
Тот бардак, наш раздор и неверность,
векового безумства бредь…
Боже правый! Повинна никчемность
в украинском огне сгореть!
Лiна Костенко
* * *
Доборолися! Добалакались!
Досварилися, аж гримить!
Україно, чи ти була колись
незалежною хоч на мить:
від кайданів, що волю сковують,
від копит, що у душу б'ють,
від чужих, що тебе скуповують,
і своїх, що тебе продають?!
Популяція! Нація! Маси!
І сьогодні, і вчора, й колись
українського пекла гримаси
упеклися мені. Упеклись!
Весь цей розбрат, і рейвах, і ремство,
і віки без голів'я вдогонь, –
хай він спалить усе це нікчемство,
українського пекла вогонь!