Скакав козак долиною
мов вітер поганяв.
Омріяною стежкою
і радісно співав.
Кохана та ріднесенька
даруй щедрість свою.
З'явися на хвилиночку,
зігрій душу мою.
Настав наш час побачення
в зеленому гаю.
Та й серцем маю бачення
все нібито в раю.
Кохана та ріднесенька
даруй щедрість свою.
З'явися на хвилиночку,
зігрій душу мою.
Присів під горобиною
та гіркоти зазнав.
Вже рік як одружилася…
Де ж ти козак блукав?
Кохана та ріднесенька
даруй щедрість свою.
З'явися на хвилиночку,
зігрій душу мою.
Тією же долиною
назад плівся зітхав.
Ще тричі коня повертав
та щастя не спіткав!
Кохана та ріднесенька
даруй щедрість свою.
З'явися на хвилиночку,
зігрій душу мою.
01.06.2015 року