1 Кор. 13:4-8
Немає без любові сенсу у житті
І сердце дихає лиш нею.
Ти почуття це збережи
Живою палкістю своєю!
Дар благодатний нам з Небес,
Душі цілитель і гіркої долі,
Джерело сподівань, світло чудес.
Так довго терплять лиш з любов'ю.
Ти витримаєш все, любов!
Любов, ти все пробачиш, вкриєш.
Від зла по-доброму врятуєш знов,
Сльозами нам скорботи змиєш.
О чиста, безкорислива любов!
Немає доброчесності від неї важливіше.
Так народися для життя такого знов,
Ти запали її вогонь скоріше!
Як мало тих, кого ми щиро любим
І не за щось, а супротив всьому,
Тих, хто знаходить сили всюди
Молитись: "Боже, поможи йому!"
Відомі всі пророцтва най минуть,
І течію життя нехай припинить.
Любов - її, звичайно, збережуть,
Вона - навіки, і ніколи не загине!
Любов, ти - заповідь, що дана від Творця,
Життя законом ти повинна стати!
Пом'якши людям кам'яні серця!
І в Вічності ти будеш нас плекати...
(Перевод на украинский язык одноименного стихотворения Яны Филатовой. Оригинал:
Нет в жизни смысла без любви,
Ведь сердце дышит только ею.
Ты это чувство сбереги
Живой горячностью своею.
Дар благодатный нам с Небес,
Целитель душ и горьких судеб,
Исток надежды, свет чудес.
Так долго терпит тот, кто любит.
Любовь, ты все перенесешь,
Любовь, ты все простишь, покроешь.
От зла по-доброму спасешь,
Слезами скорби наши смоешь.
Нет добродетели важнее,
Чем бескорыстная любовь.
Зажги ее огонь скорее…
Родись для жизни этой вновь.
Так мало искренне любимых
И ни за что, а вопреки,
Тех, кто всегда находит силы
Молиться: «Боже, помоги!»
Пусть все пророчества пройдут,
Теченье жизни упраздниться,
Любовь конечно сберегут,
Она вовек не прекратиться.
Любовь, ты заповедь Творца,
Законом жизни все же станешь!
Зажжешь потухшие сердца
И никогда не перестанешь!)