А руки тримають тонни болю,
Розколоте серце тріщить під ногами.
Для себе сьогодні вибрали долю,
І кожен крокує своїми стежками.
А руки тримають тонни болю
На мікрокристали ми розсипаємось.
На публіку граємо головні ролі,
А другорядні, коли самі залишаємось.
А руки витримують стільки болю,
Що Прометей співчуває нам часом,
Залишилось визначити в якій ми ролі,
Доки життєва зоря не погасла.