***

Саша Вигонт
Очі застлані дивною речовиною
не сльозьми, а чимось
що лилось без бою
що лилось без бою завжди з тобою
і без зайвих питань сміялась бруківка
і всміхався ти, і всміхалися твої вії
а я була твоя квітка.