http://www.stihi.ru/avtor/karpati
Ти все бігом…о, ластівко моя…
Спіраллю ти закручуєш життя,
Хоча живеш в такім яскравім місті:
Із полонин та гір твоє намисто,
З краплинами і річок, і озер…
А ти й у поспіху побачиш все,
Бо серденько ласкаве, чуйне маєш,
Насамперед про все на світі знаєш…
За тиждень вдруге бачиш ти людину,
Що вдягнена немов не в спеку – в зиму…
Лежить в бетонній клумбі бідолаха,
Неначе в халабуді спить собака…
Таке обличчя віку, де б не був…
Як у душі розвіяти журбу?!..
13.06.2012
Фото зроблено Василиною.