“You look at me, but I’m like on the ramp”
You look at me, but I’m like on the ramp.
Nothing to say. And sorrow creeps me over.
My life seems Gaussian wavelet when
There was “hello” but now – “good bye, my lover”
Good bye, my perfect stranger, just be good!
I haven’t known the dearest than you are
But it’s the moment when you really should
Leave everything to have courageous heart.
________________________________________
Оригінал:
“Ти дивишся. А я вже – як на трапі...”
Ти дивишся. А я вже – як на трапі.
І слів нема. І туга через край.
Життя іде по «Гаусівській шляпі»:
отак-от – “здрастуй”, а отак – “прощай”.
Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти.
Оце і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність – утекти.
(Ліна Костенко)