Є так багато видів чоловіків негідних –
І важко їх уникнути усіх. Її слова:
“Ніколи не зроблю я помилок подібних”,
Тому помилка кожен раз була нова.
Нечемною поруч з безвольним почувалась,
Разом з чарівним було краще, але ним
Не так чарівно про дружину і дітей розповідалось,
Не бути гідними чоловіками їм.
Напівздурілий хіппі пішов в Дзен,
Її до жаху він повчаннями довів,
Це молодь, чий ідол славнозвісний Тоні Бенн,
“Поганих не уникнути чоловіків”.
Заможний і товстий, старіючий банкір,
Весь час лиш говорив про єну і про долар,
І скільки ще всього піде наперекір,
Та кожна з помилок єдина й неповторна.
І навіть перспективний молодий поет,
Що день і ніч вірші строчив в своїм барлозі,
Оди писав не їй, коту, якого назвав Фред,
І п'яниця “інакшим” був на її дорозі.
Зрештою гравець дружину не ховав,
Її він не повчав, не володів пером,
Не загрібав грошей, не пив, не кепкував,
З ним довго пробула, але вже незабаром,
Є так багато видів чоловіків негідних.
____________________________________________________
Оригінал:
“Rondeau Redouble”
There are so many kinds of awful men –
One can’t avoid them all. She often said
She’d never make the same mistake again:
She always made a new mistake instead.
The chinless type who made her feel ill-bred;
The practised charmer, less than charming when
He talked about the wife and kids and fled –
There are so many kinds of awful men.
The half-crazed hippy, deeply into Zen,
Whose cryptic homilies she came to dread;
The fervent youth who worshipped Tony Benn –
‘One can’t avoid them all,’ she often said.
The ageing banker, rich and overfed,
Who held forth on the dollar and the yen –
Though there were many more mistakes ahead,
She’d never make the same mistake again.
The budding poet, scribbling in his den
Odes not to her but to his pussy, Fred;
The drunk who fell asleep at nine or ten –
She always made a new mistake instead.
And so the gambler was at least unwed
And didn’t preach or sneer or wield a pen
Or hoard his wealth or take the Scotch to bed.
She’d lived and learned and lived and learned but then
There are so many kinds.
(Wendy Cope)