***

Петр Копчик
Дивись будь ласка мені в очі,
Відкрию двері в душу я,
Дозволю навіть залишитись,
Як побажаєш ти того.

Знайомі ми лише хвилину,
Безцінну, радісну хвилину.

Ємоції летять до неба
Перетворяючись в птахів,
Пірнають вільно наді мною,
Щебечуть радісно в висі.

В твоїх очах я бачу зорі,
Вони укажуть мені шлях,
Довірюсь і піду спокійно,
На світло із твоїх очей.

Я вірю щиро, що дорога,
До тебе знову приведе.

І зможу радісно обняти,
Зігріти сонячним теплом,
І безкінечно милуватись
Зорями, що мене вели.