СКВОЗЬ ТЕРНИИ К СВЕТУ
Пришел фашизм на Родину святую.
Вступив в борьбу неравную со злом,
Я, не жалея сил, его бичую,
Вооружившись рифмой и пером.
Заблудших я глаголом исцеляю
И крепким словом правды бью в набат.
К святой борьбе стихами призываю.
Наступит день - возьмусь за автомат.
Идя по стёклам босыми ногами,
Хочу крылом коснуться ваших душ.
Сквозь мрак обмана свет пролить стихами.
Не побоюсь дождей и зимних стуж.
Галиции я гордой уроженка!
И не к лицу мне робость и печаль!
Духовный воин я и ополченка!
Пусть слово моё режет словно сталь!
Ступая по канату осторожно
От сердца к сердцу пламя пронесу.
Хоть за мятежный нрав, вполне возможно,
Я на Голгофу крест свой понесу.
Сражались мои пращуры с фашистом!
Присущий моим предкам дух борца.
И я свой путь нелёгкий и тернистый,
Должна пройти до самого конца.
СОЛОМИЯ ГАЛИЦКАЯ
(июнь 2015)
_________________________
КРІЗЬ ТЕРЕНИ ДО СВІТЛА
Коли прийшов фашизм до мого краю,
Вступила я у боротьбу зі злом.
Та відчайдушно ворога шмагаю,
Озброївшись віршами та пером.
Серця людей лікую дієсловом,
Мої вірші, мов дзвони б’ють в набат,
До боротьби я закликаю словом,
А доведеться — візьму автомат.
Я боса йду по склу, не відступаю,
Торкаючись крилом до ваших душ.
Крізь млу брехні, я світло проливаю,
Не боячись заметів та калюж.
Я горда та безстрашна галичанка!
Мені не личать острах та печаль!
Духовна ополченка і повстанка!
Хай слово моє ріже, наче сталь!
Ступаючи неспішно по канату,
Я до сердець вогонь святий несу.
Можливо, за характер свій завзятий,
Я на Голгофу хрест свій понесу.
Боролись мої пращури з фашистом,
Властивий їм запеклий дух борця!
І я свій шлях нелегкий та тернистий,
Маю пройти до самого кінця!
СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА
(червень 2015)