Вiч-на-вiч

Літо. Червень. Знову ніч
навпіл вибухи розірвуть.
Кажуть, що між нами – прірва.
Ні. Не вір їм. Віч-на-віч
ми із вічністю з тобою
кожну мить. Та все ж нас – двоє.
Чуєш – душу не каліч
словом злим. Бо що те слово?
Зброя? Ні. Лише полова,
що розвіється узбіч
сонцем зітканої днини.
Хай із присмаком полину
наше щастя - пліч-о-пліч
з ним надія йде та віра
в те, що є шляхи до миру.
Їх знайдемо, певна річ.
Лиховісні нетопирі
згинуть, як примари сиві.
Розлетяться навсібіч
хижі сутінки облуди.
Солов’їні співи люди
знов почують в літню ніч.


Рецензии
Спасибо Вам за стихи. Буду возвращаться.

Ольга Старушко   20.04.2016 14:38     Заявить о нарушении
Спасибо, Ольга. Мира Вам.

Лера Шер   24.04.2016 14:31   Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.